Definify.com

Definition 2024

слаць • ‎(slacʹ) impf ‎(perfective пасла́ць)

Conjugation of слаць

imperfective aspect
infinitive	слаць (slacʹ)
adverbial	present tense	past tense
	шлючы́ (šljučý)	—
	present tense	future tense
1st singular (я ‎(ja))	шлю (šlju)	бу́ду слаць (búdu slacʹ)
2nd singular (ты ‎(ty))	шлеш (šlješ)	бу́дзеш слаць (búdzješ slacʹ)
3rd singular (ён ‎(jón)/яна́ ‎(janá)/яно́ ‎(janó))	шле (šlje)	бу́дзе слаць (búdzje slacʹ)
1st plural (мы ‎(my))	шлём (šljóm)	бу́дзем слаць (búdzjem slacʹ)
2nd plural (вы ‎(vy))	шляце́ (šljacjé)	бу́дзеце слаць (búdzjecje slacʹ)
3rd plural (яны́ ‎(janý))	шлюць (šljucʹ)	бу́дуць слаць (búducʹ slacʹ)
imperative	singular	plural
	шлі (šli)	шлі́це (šlícje)
past tense	singular	plural (мы ‎(my), вы ‎(vy), яны́ ‎(janý))
masculine (я ‎(ja), ты ‎(ty), ён ‎(jón))	слаў (slaŭ)	сла́лі (sláli)
feminine (я ‎(ja), ты ‎(ty), яна́ ‎(janá))	сла́ла (slála)
neuter (яно́ ‎(janó))	сла́ла (slála)