Definify.com
Definition 2024
приятель
приятель
See also: приꙗтель
Russian
Noun
прия́тель • (prijátelʹ) m anim (genitive прия́теля, nominative plural прия́тели, genitive plural прия́телей, feminine прия́тельница)
Declension
Declension of прия́тель (anim masc-form soft-stem accent-a)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | прия́тель prijátelʹ |
прия́тели prijáteli |
genitive | прия́теля prijátelja |
прия́телей prijátelej |
dative | прия́телю prijátelju |
прия́телям prijáteljam |
accusative | прия́теля prijátelja |
прия́телей prijátelej |
instrumental | прия́телем prijátelem |
прия́телями prijáteljami |
prepositional | прия́теле prijátele |
прия́телях prijáteljax |
Synonyms
- друг (drug)
Related terms
- приятельский (prijatelʹskij)
- прия́тный (prijátnyj)
Ukrainian
Etymology
From Old East Slavic приꙗтель (prijatelĭ), from Proto-Slavic *prijateljь.
Pronunciation
Noun
при́ятель • (prýjatelʹ) m anim (genitive при́ятеля, nominative plural при́ятелі)
Declension
Declension of при́ятель
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | при́ятель prýjatelʹ |
при́ятелі prýjateli |
genitive | при́ятеля prýjatelja |
при́ятелів prýjateliv |
dative | при́ятелеві, при́ятелю prýjatelevi, prýjatelju |
при́ятелям prýjateljam |
accusative | при́ятеля prýjatelja |
при́ятелів prýjateliv |
instrumental | при́ятелем prýjatelem |
при́ятелями prýjateljamy |
locative | при́ятелеві, при́ятелю, при́ятелі prýjatelevi, prýjatelju, prýjateli |
при́ятелях prýjateljax |
vocative | при́ятелю prýjatelju |
при́ятелі prýjateli |
References
- Bilodid I. K., editor (1970–1980), “приятель”, in Slovnyk ukrajinsʹkoji movy, Kiev: Naukova Dumka