Definify.com
Definition 2024
оборив
оборив
Serbo-Croatian
Adjective
обо̀рив (definite обо̀ривӣ, Latin spelling obòriv)
Declension
indefinite forms
| singular | masculine | feminine | neuter | |
|---|---|---|---|---|
| nominative | оборив | оборива | обориво | |
| genitive | оборива | обориве | оборива | |
| dative | обориву | оборивој | обориву | |
| accusative |
inanimate animate |
оборив оборива |
обориву | обориво |
| vocative | оборив | оборива | обориво | |
| locative | обориву | оборивој | обориву | |
| instrumental | оборивим | оборивом | оборивим | |
| plural | masculine | feminine | neuter | |
| nominative | обориви | обориве | оборива | |
| genitive | оборивих | оборивих | оборивих | |
| dative | оборивим(а) | оборивим(а) | оборивим(а) | |
| accusative | обориве | обориве | оборива | |
| vocative | обориви | обориве | оборива | |
| locative | оборивим(а) | оборивим(а) | оборивим(а) | |
| instrumental | оборивим(а) | оборивим(а) | оборивим(а) | |
definite forms
| singular | masculine | feminine | neuter | |
|---|---|---|---|---|
| nominative | обориви | оборива | обориво | |
| genitive | оборивог(а) | обориве | оборивог(а) | |
| dative | оборивом(у/е) | оборивој | оборивом(у/е) | |
| accusative |
inanimate animate |
обориви оборивог(а) |
обориву | обориво |
| vocative | обориви | оборива | обориво | |
| locative | оборивом(е/у) | оборивој | оборивом(е/у) | |
| instrumental | оборивим | оборивом | оборивим | |
| plural | masculine | feminine | neuter | |
| nominative | обориви | обориве | оборива | |
| genitive | оборивих | оборивих | оборивих | |
| dative | оборивим(а) | оборивим(а) | оборивим(а) | |
| accusative | обориве | обориве | оборива | |
| vocative | обориви | обориве | оборива | |
| locative | оборивим(а) | оборивим(а) | оборивим(а) | |
| instrumental | оборивим(а) | оборивим(а) | оборивим(а) | |
References
- “оборив” in Hrvatski jezični portal