Definify.com
Definition 2024
могти
могти
Ukrainian
Verb
могти́ • (mohtý) impf (perfective змогти́)
Conjugation
Conjugation of могти
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | могти́ mohtý |
|
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | мо́жучи móžučy |
мі́гши míhšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
мо́жу móžu |
бу́ду могти́, могти́му búdu mohtý, mohtýmu |
| 2nd singular ти |
мо́жеш móžeš |
бу́деш могти́, могти́меш búdeš mohtý, mohtýmeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
мо́же móže |
бу́де могти́, могти́ме búde mohtý, mohtýme |
| 1st plural ми |
мо́жемо, мо́жем móžemo, móžem |
бу́демо могти́, могти́мемо búdemo mohtý, mohtýmemo |
| 2nd plural ви |
мо́жете móžete |
бу́дете могти́, могти́мете búdete mohtý, mohtýmete |
| 3rd plural вони |
мо́жуть móžutʹ |
бу́дуть могти́, могти́муть búdutʹ mohtý, mohtýmutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | — — |
| second-person | — — |
— — |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
міг mih |
могли́ mohlý |
| feminine я / ти / вона |
могла́ mohlá |
|
| neuter воно |
могло́ mohló |
|