Definify.com

Definition 2025

злама́ць • ‎(zlamácʹ) ‎(perfective, imperfective ламаць)

Conjugation of зламаць

perfective aspect
infinitive	злама́ць (zlamácʹ)
adverbial	present tense	past tense
	—	злама́ўшы (zlamáŭšy)
	present tense	future tense
1st singular (я ‎(ja))	—	зламлю́ (zlamljú)
2nd singular (ты ‎(ty))	—	зло́міш (zlómiš)
3rd singular (ён ‎(jón)/яна́ ‎(janá)/яно́ ‎(janó))	—	зло́міць (zlómicʹ)
1st plural (мы ‎(my))	—	зло́мім (zlómim)
2nd plural (вы ‎(vy))	—	зло́міце (zlómicje)
3rd plural (яны́ ‎(janý))	—	зло́мяць (zlómjacʹ)
imperative	singular	plural
	зламі́ (zlamí)	зламі́це (zlamícje)
past tense	singular	plural (мы ‎(my), вы ‎(vy), яны́ ‎(janý))
masculine (я ‎(ja), ты ‎(ty), ён ‎(jón))	злама́ў (zlamáŭ)	злама́лі (zlamáli)
feminine (я ‎(ja), ты ‎(ty), яна́ ‎(janá))	злама́ла (zlamála)
neuter (яно́ ‎(janó))	злама́ла (zlamála)