Definify.com
Definition 2024
відчиняти
відчиняти
Ukrainian
Verb
відчиня́ти • (vidčynjáty) impf (perfective відчини́ти)
- (transitive) to open (a door, a window)
Conjugation
Conjugation of відчиня́ти (vidčynjáty)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | відчиня́ти vidčynjáty |
|
participles | present tense | past tense |
active | відчиня́ючий vidčynjájučyj |
відчиня́вший vidčynjávšyj |
passive | — | - - |
adverbial | відчиня́ючи vidčynjájučy |
відчиня́вши vidčynjávšy |
present tense | future tense | |
1st singular | відчиня́ю vidčynjáju |
бу́ду відчиня́ти, відчиня́тиму búdu vidčynjáty, vidčynjátymu |
2nd singular | відчиня́єш vidčynjáješ |
бу́деш відчиня́ти, відчиня́тимеш búdeš vidčynjáty, vidčynjátymeš |
3rd singular | відчиня́є vidčynjáje |
бу́де відчиня́ти, відчиня́тиме búde vidčynjáty, vidčynjátyme |
1st plural | відчиня́ємо, відчиня́єм vidčynjájemo, vidčynjájem |
бу́демо відчиня́ти, відчиня́тимемо búdemo vidčynjáty, vidčynjátymemo |
2nd plural | відчиня́єте vidčynjájete |
бу́дете відчиня́ти, відчиня́тимете búdete vidčynjáty, vidčynjátymete |
3rd plural | відчиня́ють vidčynjájutʹ |
бу́дуть відчиня́ти, відчиня́тимуть búdutʹ vidčynjáty, vidčynjátymutʹ |
imperative | singular | plural |
1st person | — | відчиня́ймо, - vidčynjájmo, - |
2nd person | відчиня́й vidčynjáj |
відчиня́йте vidčynjájte |
past tense | singular | plural |
masculine | відчиня́в vidčynjáv |
відчиня́ли vidčynjály |
feminine | відчиня́ла vidčynjála |
|
neuter | відчиня́ло vidčynjálo |
Antonyms
- зачиня́ти (začynjáty)